Чому ми знаємо, що треба їсти овочі, але не робимо цього?

Ми всі чули: “Їжте більше овочів — це основа здоров’я”. Але реальність інша. Більшість людей у світі систематично не виконує навіть мінімальних рекомендацій з вживання овочів і фруктів. Це не просто звичка — це психологічно і біологічно складне питання.

Спробуємо розібратися…

1. Наш мозок не запрограмований на овочі

Мозок людини еволюційно налаштований шукати калорійну їжу з високою швидкістю винагороди. Це залишилось нам ще з тих часів, коли їжу потрібно було здобувати в умовах дефіциту.

🍟 Ультраперероблена їжа (фастфуд, солодке, жирне) викликає сильний дофаміновий відгук — мозок “радіє”.
🥦 Овочі — хоч і корисні — часто мають гіркий присмак (через фітонутрієнти), і активують набагато слабший відгук у центрах задоволення мозку.

📖 Дослідження (Small et al., 2015) з нейронауки, показує, що цукриста і жирна їжа (наприклад, печиво, тістечка) викликає сильну активацію в стриатумі мозку — це зона, яка відповідає за відчуття задоволення та формування звичок. Це одна з причин, чому рука автоматично тягнеться за печивом, а не за капустою — навіть якщо ти планував їсти правильно.

2. Не всім овочі “заходять”: що стоїть за цим фізіологічно

1. Порушення мікробіому кишківника

Мікробіом допомагає перетравлювати клітковину, яку ми отримуємо з овочів.
Але якщо він порушений (наприклад, після антибіотиків, стресу чи незбалансованого харчування) — навіть звичайний салат може спричинити бурчання, гази чи дискомфорт.

2. Чутливість до FODMAP-компонентів

FODMAP — це група ферментованих вуглеводів, які містяться в цибулі, часнику, броколі, капусті, яблуках тощо. У людей з чутливістю або синдромом подразненого кишечника (СПК) вони можуть спричиняти:

• здуття,

• газоутворення,

• діарею або спазми в животі.

Це не алергія і не "вигадка" — це реальна реакція на погано засвоювані вуглеводи, які починають ферментуватися бактеріями, викликаючи дискомфорт.

3. Оральний алергічний синдром

Деякі люди мають перехресні реакції на пилок рослин і сирі овочі. Наприклад, у сезон цвітіння берези сирі морква, селера або помідори можуть викликати:

• свербіж у роті,

• подразнення в горлі,

• навіть легке набрякання губ або язика.

Це називається оральний алергічний синдром (ОАС), і він характерний для людей із сезонною алергією.

📖 Згідно з даними National Institutes of Health (NIH), близько 15–20% людей мають підвищену чутливість до деяких овочів — зокрема тих, що містять сірковмісні сполуки (як у броколі, цибулі) або розчинні харчові волокна.

3. Ми переоцінюємо власну харчову дисципліну

Знати і робити — це не одне й те саме. Поведінкова економіка давно вивчає це явище. Люди не діють раціонально — вони обирають легке, знайоме, приємне тут і зараз, навіть усвідомлюючи майбутні ризики.

📖 теорія “часової знижки” (hyperbolic discounting) зазначає, ми завжди обираємо меншу, але швидшу нагороду замість більшої, але відкладеної. Це означає, що ми схильні надавати перевагу маленьким, але миттєвим задоволенням, замість великих, але відкладених вигод.

Тобто:

🥐 «Круасан — смачно і зараз»
🥕 «Морква — корисно, але потім»

Навіть якщо ми розуміємо, що морква дасть користь у довгостроковій перспективі, мозок “голосує” за задоволення тут і тепер.

Тому в реальному житті овочі "пізніше" майже завжди програють солоденькому "зараз". Це не про слабку силу волі — це про те, як працює людський мозок.

4. Сучасні овочі — не ті, що були 50 років тому

Навіть ті, хто таки їдять овочі, не завжди отримують все, що потрібно.

🔬 Ґрунти виснажуються через інтенсивне сільське господарство, тому рослини отримують менше мінералів.

🚜 Швидке вирощування сортів, що дають великі врожаї, часто відбувається за рахунок вмісту мікроелементів.

🚚 Тривале зберігання та транспортування також призводить до зниження рівня вітамінів, особливо вітаміну С, який дуже чутливий до температури й світла.

📖Згідно з дослідженням Davis et al. (2004), проведеним на основі даних USDA, у 43 видах овочів, вирощених у США з 1950 до 1999 року, зафіксовано помітне зниження рівня білка, кальцію, фосфору, заліза, рибофлавіну (вітамін B2) та вітаміну C.

Тобто навіть “здорове” харчування стало менш ефективним з погляду мікроелементів.

5. Побут і ритм життя не сприяють "овочевій нормі"

• Щоб отримати рекомендовані 400–500 г овочів на день, їх треба купити, почистити, зберігати, приготувати.

• А ще потрібно знати, як їх поєднувати, щоб не зашкодити засвоєнню 

У сучасному ритмі життя це часто здається непідйомним проєктом, навіть якщо нам щиро хочеться харчуватись краще.

🌱 Greespi — це розумна їжа для сучасної людини

Greespi — це функціональний продукт який:

✅ містить до 71% білка з усіма амінокислотами
✅ є джерелом органічного заліза, кальцію, магнію, B12, хлорофілу
✅ добре засвоюється (біодоступність до 95%)
✅ не викликає здуття чи непереносимості
✅ підтримує кишківник і імунітет

📦 2 порції Greespi на день допомагають компенсувати дефіцит ключових мікронутрієнтів, не витрачаючи часу на вивчення складних дієтологічних принципів і не сумніваючись у якості продукту.

💡 Ми не відмовляємось від овочів через лінь чи недбалість. Наші харчові вибори часто визначаються складними біологічними, психологічними та соціальними факторами, які ускладнюють прийняття здорових рішень. Рішення полягає не в моралізації, а в адаптації до реалій.

Greespi — це адаптоване рішення, яке ефективно працює там, де традиційні дієтологічні підходи можуть виявитися недостатніми.

Джерела:

1. Richmond, A. (1986). Handbook of Microalgal Mass Culture. CRC Press.
   Detailed analysis of the protein profile of Arthrospira (60-70% protein) and its complete amino acid composition.

2. Becker, E.W. (2007). Micro-algae as a source of protein. Biotechnology Advances, 25(2), 207-210.
   Confirms the high bioavailability of Arthrospira protein (PDCAAS = 0.75–0.89).

3. Karkos, P.D. et al. (2011). Arthrospira in Clinical Practice: Evidence-Based Human Applications. Evidence-Based Complementary and Alternative Medicine.
   Review of clinical studies on the content of vitamins B12, iron (28 mg/100 g), and antioxidants in Arthrospira.

4. Kulshreshtha, A. et al. (2008). Arthrospira in Nutrition and Health. International Journal of Food Sciences and Nutrition. Data on the high content of β-carotene (10 times more than in carrots) and chlorophyll.

5. Capelli, B., Cysewski, G.R. (2010). Potential health benefits of Arthrospira microalgae. Nutrafoods, 9(2), 19-26. Comparison of iron absorption from Arthrospira (95%) vs synthetic supplements (20%).

6. Selmi, C. et al. (2011). The effects of Arthrospira on anemia and immune function in senior citizens. Cellular & Molecular Immunology, 8(3), 248-254.

7. Parada, J.L. et al. (1998). Lactic acid bacteria growth promoters from Arthrospira platensis. Journal of Applied Phycology, 10(4), 375-379. Prebiotic properties of Arthrospira for beneficial gut bacteria.

8. Small, D.M., DiFeliceantonio, A.G. (2015). Processed foods and food reward. Science, 363(6425), 346-347. This study explores the impact of processed foods on the brain’s reward system.

9. National Institutes of Health (NIH). (2020). Food Intolerances vs Food Allergies.
   Official data on the prevalence of food intolerances.

10. Ainslie, G. (1975). Specious reward: A behavioral theory of impulsiveness and impulse control. Psychological Bulletin, 82(4), 463-496. A classic work on hyperbolic discounting theory, explaining impulsive decision-making.

11. Davis, D.R., Epp, M.D., Riordan, H.D. (2004). Changes in USDA food composition data for 43 garden crops, 1950 to 1999. Journal of the American College of Nutrition, 23(6), 669-682. This research shows the decrease in nutrient value of vegetables over the last 50 years.

12. Gibson, P.R., Shepherd, S.J. (2010). Evidence-based dietary management of functional gastrointestinal symptoms: The FODMAP approach. Journal of Gastroenterology and Hepatology, 25(2), 252-258.
    Scientific approach to the FODMAP diet in managing gastrointestinal symptoms.

© Всі права захищено, копіювання матеріалів дозволено лише з обов'язковим вказуванням посилання на сайт greespi.com. Використання для комерційної діяльності заборонено без згоди власника, і переслідуєттся по закону.